Особливості біоіндикації водойм техногенно навантажених територій (Донецька область).

Abstract

З точки зору екології особливий інтерес становить можливість використання біоіндикаторів для оцінки рівня забруднення довкілля, здійснення постійного моніторингу за його якістю та змінами. Біоіндикація можлива на багатьох рівнях (рівень біохімічних і фізіологічних реакцій, рівень анатомічних, морфологічних, біоритмічних і поведінкових відхилень, рівень флористичнихі, фауністичних і хорологічних змін, рівень ценотичних, біогеоценотичні змін, рівень зміни ландшафтів). При біоіндикації зміни біологічних систем завжди залежать як від природних факторів середовища, так і від антропогенних стресорів. Перевагами методів біоіндикації є те, що вони: підсумовують біологічно важливі дані щодо навколишнього середовища; здатні реагувати на короткочасні й залпові викиди токсикантів; реагують на швидкість змін, що відбуваються в довкіллі; вказують на місця накопичення забруднювачів та шляхи їх міграції; дають змогу розробляти оцінки шкідливого впливу токсикантів на людину й живу природу на ранніх стадіях та нормувати допустиме навантаження на екосистеми.